В усі часи наш
край славився людьми, праця яких була і залишається запорукою добробуту людей. Список славетних
хліборобів Дніпропетровського краю нескінчений, тому що немає меж їх любові до рідної
землі, до праці, до людей. І сьогодні ми розповімо про засновника першої династії хліборобів Макара Володимира Прокоповича,
який незмінно працював механізатором в колгоспі імені Кошового багато років. Неодноразово В.П.Макара був нагороджений
почесними грамотами та дипломами, держава відмітила його працю орденами
Трудового Червоного Прапора та Трудової слави. Продовжив справу батька його
молодший син – Олександр Володимирович Макара, який створив своє власне виробництво, де разом з ним працює його син – Макара
Сергій Олександрович. Встигнув побачити В.П.Макара і свого старшого онука під
час збирання врожаю – Романа Івановича Макару. Р.І.Макара, закінчивши
Новомосковський сільськогосподарський технікум, вирішив продовжити славну
династію хліборобів – орендував землі і почав займатися нелегкою справою –
землеробством. У всьому він намагався брати приклад зі свого батька, Івана
Володимировича Макари, старшого сина В.П.Макари, який закінчивши
Дніпропетровський сільськогосподарський інститут працював парторгом у
колгоспі імені Кошового, а потім був обраний на посаду сільського голови. Зараз
Р.І.Макара – є одним із почесних директорів агрофірм району, хоча і молодий за
віком, але він шанований людьми, бо виснажлива та тяжка робота на землі аж ніяк
не змінила його ставлення до людей. Разом з ним працює і його рідний брат - Андрій Іванович Макара, який в свій час
буа воїном-миротворцем. Усі вони: Олександр Володимирович, Сергій
Олександрович, Роман Іванович, Андрій Іванович гордо і твердо несуть почесне
звання – хлібороби України, яке залишив їм у спадок Володимир Прокопович
Макара.
Збирається вирощуавти хліб і син Романа Івановича – Дмитро, який писав
ушкільному творі про свою мрію так: «...я теж мрію працювати на твоїй житниці,
моя рідна земле, – продовжити хліборобську справу свого роду – роду Макарів. Я
хочу так як і тато, закінчити технікум, стати агрономом, навчитися працювати на
тракторі, на комбайні. Подумки мрію відчути, так само як і мої предки, дух
рідної землі, зрозуміти, яка це свята справа – вирощувати хліб для свого
народу, для тебе, моя Україно! Також мрію допомагати людям, як це роблять зараз
мої батьки...»
Благородна праця хлібороба
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар